(Картина Інни Гайсенюк – https://sites.google.com/site/heisenyukinna/ukrainian-village)
як давно
прадавно
пра-пра
бабця праником в балії прала
щойно видоєним молоком
ще парким
частувала
опускала в криницю бідон щоб зібрати вершки сметанку
і манило квасне молоко у коморі у відрах від ранку
як давно це було
пра-пра
за городом город
праця завше
прашувала світилася вся непомітна помітною ставши
для дітей
напродовж увесь вік
а вертатись куди вже немає
праска тихо стоїть на печі де ніхто її не знімає
як давно це було
пра-пра
росте тісто на хліб і бабки
і виймається папа на стіл
охопивши світ миром достатку
поза всім
за світами отут
я б хотіла
мов знову на старті
у тім праженім молоці зробить дірочку ложкою в старці
–
(Галина Мирослава)
