окулярам знаку нескінченності
затісно на носі буття
він намагається пролізти усюди
вибиваючи скельця
дістаючи до хмар
ламаючи оправи
що сідають на вуха
і себе самого
—
Робота Марини Куц, яка якби ,,народила” ці кілька поетичних рядків. Дякую.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2344556555872916&set=a.1394242980904283&type=3&theater
Чудово