Вічная пам’ять, Тарасе…

Тарасе, Тарасе, Вам би ще жити та жити… Ви з тих, хто умів заворожувати відкритістю та теплотою свого серця, своєю чистою, дитинною душею, у якої нема прихованих помиїв по закутках… Таких, як ВИ, скільки б не було їм років, дійсно сприймаєш як своїх братів та сестер. Земля Вам пухом. Вічна-превічна світла пам’ять. Дякую Вам за те, що мала щастя з Вами спілкуватись листовно, хай рідко, та мала.

Вас буде не вистачати на цій землі…