110 років. Альма Кар

Хочу розповісти про одну акторку, інформації про яку обмаль. От що мені вдалось нашукати:
Альма Кар (пол. Alma Kar, справжнє ім’я та прізвище – Лідія Пікард (Пикард), хоча одного разу вона підписалась ,,Р…t”, можливо, що й Пікарт, 14 листопада 1908 р., Волинь (тоді Російська імперія) – 13 липня 1992 року в Кентшині, Польща) – неймовірно вродлива польська танцівниця, співачка, кіноактриса.
Де саме на Волині народилась майбутня актриса, поки ще не можу розшукати, однак з біографії зрозуміло, що у 20-х роках минулого століття, не змінюючи місця проживання, Пікард змінила одну країну на іншу.
А от кар’єра Альми почалась зі світлини, яку вона надіслала до польського часопису ,,Кіно” під псевдо „P……t”, додавши до неї короткого листа з запитанням: ,,Чи я фотогенічна?”. Ця світлина була опублікована 25 травня 1930 року, реакція публіки на фото Лідії теж була блискавичною – режисер Міхал Вашинський ((1904 – 1965), родом з Ковеля на Волині, відомий своїм чудовим фільмом ,,Волоцюги” про львівських батярів) запропонував зіграти епізод у своєму фільмі ,,Небезпечні романи”, а через 2 роки Юліуш Ґардан взяв її до своєї комедії ,,10 відсотків для мене”.

Лідія, як кандидатка на роль у фільмі Міхала Вашинського, починає навчатись танцю в школі Ірени Прусіцької. Отримує ще одну роль, однак стрічка ,,Три ночі Гурлема” так і не виходить у прокат.
Згодом Лідією опікувався багатий благодійник, інженер за освітою, земляк Лідії, ще один уродженець Волині, Стефан Ґуланіцький (13 березня 1871 р., або с. Ведмедівка (тоді 
Miedwiedówka, gmina Ludwipol, powiat Kostopol, Wołyń) Березнівського району Рівненської області, або Медведеве (Ємільчинський район Житомирської області, 
Medwedów), або Медведиха Чуднівського району Житомирської області (колись Miedwiedówka) – 4 вересня 1940),  з яким вона познайомилась у 1933 році під час зйомок фільму ,,10 відсотків мені”, він і фінансував виробництво трьох фільмів з її участю, у цих же картинах Стефан теж грав, однак невеличкі ролі під псевдонімом „Stefan Gucki”. Стефан поставив собі за мету зробити з Альми зірку. Під час виробництва стрічки „Panienka z poste restante”, в якій вона грала з Олександром Жабчинським, знімальна група вирушила до Югославії: кадри на вулиці були зняті в Сараєво та Дубровніку біля Адріатичного моря, а також у Відні. Алма Кар навчалась співу, брала уроки сценічної майстерності у відомого режисера російського театру Костянтина Станіславського. У 1936 році
 Ґуланицький дав їй головну роль у першій польській кримінальній комедії ,,Таємниця Міс Брінкс”, також він запросив відомого австрійського режисера Філа Ютці та російського актора й режисера Василя Сікевича (Василя Васильєва-Сікевича), пов’язаного з театром Станіславського, для створення фільму.  Хоча
Ґуланицький не шкодував грошей на рекламу фільмів з участю Альми в Європі навіть після того, як довелось розпродати свій бізнес німецьким та палестинським дистриб’юторам, критика була нещадною до помилок високої та стрункої блондинки.

Попри те Альма Карс посприяла початку кар’єри кількох інших людей, бо відразу після публікації її листа до редакції ,,Кіно” читачі почали подавати свої світлини. Так було створено щотижневу рубрику ,,Чи ви фотогенічні?”. Допис Лідії дав можливість підібрати багато нових акторів для польської кіноіндустрії.

Марися Коханська (Альма Кар), головна героїня фільму ,,Panienka z poste restante (1935)” за сценарієм уродженця Львова Мар’яна Гемара (1901 -1972), двоюрідного брата Станіслава Лема, до речі, пісню
«Стільки є міст…» ( Tyle jest miast…) на слова Гемара знає чи не кожний львів’янин.
Кінострічка ,,Забавка” (1933 рік). Альма Кар у ролі Лулу (головна героїня), режисер – Міхал Вашинський.

Альма вийшла заміж за Адама Шимоновича, про якого нічого поки знайти мені не вдається.  (https://pl.wikipedia.org/wiki/Alma_Kar
https://staremelodie.pl/piosenkarze/171/Alma_Kar
https://www.kino-teatr.ru/…/euro/366464/foto/m103509/598297/

https://www.legimi.pl/ebook-skazane-na-zapomnienie-polskie-aktorki-filmowe-na-emigracji-grzegorz-rogowski-michal-pienkowski,b174253.html
http://blog.nitrofilm.pl/2011/10/lowcy-nowych-twarzy-filmu/

https://allegro.pl/kino-24-1934-alma-kar-t-mankiewiczowna-dietrich-i7421027695.html
https://staremelodie.pl/pios…/…/To_mi_wystarczy_Palester_Nel)

http://stare-kino.pl/?start=24

/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...