Щоб на папір не лягло нічого

Колись написала казку ,,Як і Що”. Згадала про неї сьогодні, коли подумки розмовляла з автором одного суперечливого тексту. Десятки слів проскочили в голові, щоб в результаті сказати собі одне: ,,Ти ж саме про це написала ще за царя Гороха”… Отак у приватній виставі для одного глядача-слухача побувала я в ролі лисички, яка раз за разом припадала покуштувати власні думки замість знайденого сиру, щоб, помаленьку скорочуючи кожну грудку, на які він поділений, не залишити нічого… Боже, і чому це не так вже й рідко відбувається?

/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

    you may like this post