Маркіян Фесолович

,,… В неділю дві гарні дівчини принесли нам вареників. Вареники смакували, як ніколи. За вареники ми обіцяли вечером показати дівчатам через «телескоп» місяць.

 І справді. Під вечір, як тільки показався місяць, ми могли його показувати дівчатам. Цікаво було дівчатам бачити місяць 32 рази більшим. Замість звичайної величини, ніби срібна монета, він здавався величезним срібним щитом. Тому що дівчатам трохи зависоко було дивитися в наш заімпровізований «телескоп», ми (по черзі) підтримували їх в повітрі, але так ніжно, якби вони були крихке скло. Це ж були українські дівчата. “

(Маркіян Фесолович. Спогади.)

Інформації про художника-каракатуриста, журналіста, майстра дотепних текстів, редактора Маркіяна Фесоловича в мережі обмаль.  Відомо, що народився 3 лютого 1915 року на Тернопільщині, у Збаражі, та помер 23 серпня 1984 р. в Аргентині.

Щодо редакторства, то першу згадку про М. Фесоловича знайшла у праці ,,Письменники Ріміні: ,, З початком вересня 1945 р. в таборі «5-ц», поблизу Беллярії, перед табором в Ріміні, в 3-му полку вийшло четверте число журналу «Український козак», головним редактором якого був хорунжий Семен Федюк. Перші два числа появилися ще перед капітуляцією, а третє — в таборі Местре, коло Венеції. У таборі «5-ц» хорунжий С. Федюк перейменував журнал і почав видавати тижневик під назвою «Батьківщина». Коли С. Федюк хворів, то обов’язки головного редактора перебирав Василь Верига. Співробітниками були, наприклад, мовний редактор-поет Андрій Легіт, письменник (поет, прозаїк, драматург) Микола Вірний та ін. У вересні появилось перше число неперіодичного органу Студентської громади — «Життя в таборі». Коло Беллярії, в таборі «5-ц» вийшло чотири числа. З переїздом до Ріміні «Життя в таборі» перетворено на щоденник. Членами редакції були: головний редактор Орест Городиський; його найближчі помічники— Микола Волинський, Володимир Каплун, Петро Коломиєць, Любомир Ванкевич, Антін Тимкевич, Маркіян Фесолович, Павло Воробій, Володимир Малжанський. Постійним співробітником був Віталій Бендер та ін.”

Серед праць Маркіяна Фесоловича згадують роботу про відому українську художницю-емігрантку Ольгу Гурську, дружину художника Бориса Крюкова: M[arkiyan]Fesolovych: ,,Ol’ha Gurs’ka. Vystavka v Alvear Palace Hotel” (Фесолович М. Ольга Гурська (виставка в Alvear Palace Hotel) // Наш клич. — 1.6.1967), а також архівні документи в бібліотеці Міннеаполіса      

та в архіві Миколи Понеділка в бібліотеці Гарвардського університету.

Маркіян Фесолович ілюстрував книжки, ним створена обкладинка до книжки буковинського письменника-емігранта Кирила Ластівки ,,Відірвані листки”, брав активну участь у громадському житті української громади в Аргентині, проте зображень мені таки не вдалось знайти. А дуже б хотілось.

 

/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...