27 вересня

Сьогодні святкують уродини двоє знайомих письменників – Ксенія Ковальська, чудова, відкрита, дуже чутлива людина, бережу її книжку, подаровану мені, радію, що мала приємність спілкуватись з Ксенією кілька разів, навіть зустрічатись (перший раз мене з нею познайомила львівська письменниця Оксана Думанська, за що їй дуже вдячна, як і за приємну розмову між нами трьома за круглим, здається, столом), та поетом з Італії Франком (Franco Ciullo), з яким зазнайомились на Facebook (моє незнання італійської мови не дозволяє мені зрозуміти Франка, який пише та говорить італійською, та його тексти, з пана на ім’я Google помічник кепський, а кілька людей, яких просила допомогти, кудись пощезали, розчинились, зі слів автора, які зрозуміла, знаю, що почав писати пізно і хвилює його, можливо, як людину, яка допомагає людям у реабілітації після фізичних травм, тема близьких стосунків, адже люди ранять і собі, й іншим як тіла, так і серця).  Обом їм від усього серця бажаю щастя.

/ / / /
    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...