Їжачок

Ладувався ранок обідати,
Їжачок захотів поснідати.
Серед полудня на передмісті
Потягнувся на купі листя.
Зафутів, зафучав: “Фу-фу-фу”,
І поліз у траву густу.
Та й зафушкав від нас кудись,
Але тато сказав: “Не журись.
Він повернеться ще колись”.
/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...