І знову місто

і знову місто проникає в тебе нотою мі
фонити без перерви саксофонним гуком вулиць
мі мі мі
місто
вмістилище містики
міст

викладений щільними ярусами
як велетенська надбудова
над стисненою від страху ріллею
задля того щоб не бачити
не чути
не знати болю
вибудуваний на дріжджах сліз
над урвищами забутих століть
криків
ніколи ніким не почутих
заради раю
хоча б для вибраних

(ГалинаМирослава)

/ / / /
    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

    you may like this post