Час минає, а нестримна безвідповідальна загребущість тільки наростає.

10 червня

Слухала новини наші. Час минає, а нестримна безвідповідальна загребущість тільки наростає…

Згадалось з давнього, друкованого (http://www.zahid-shid.net/index.php?rt=pigmalion&num=14&start=3):

***

столи застеляйте
cала побільше

братам меншим за шкіру

у граді стольному

на горбах поставленому

ликом накривайте зі шкір знятим

у келихи з черепів вина побільше

у вуха вати

щоб мова предків не заважала

гуляти
під музичку липову
сто-липіних
для яких чоловікові
що серце ще має
повороту голови шкода

застеляйте застеляйте
тільки дивіться аби хліб поперек горла не став
він-бо на дріжджах замішаний
болю
надлюдського

/ / / /
    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

    you may like this post