За склом

окулярам знаку нескінченності
затісно на носі буття
він намагається пролізти усюди
вибиваючи скельця
дістаючи до хмар
ламаючи оправи
що сідають на вуха
і себе самого

Робота Марини Куц, яка якби ,,народила” ці кілька поетичних рядків. Дякую.

Нуль ще не дно, хоча все в житті відносно…

Gepostet von Марина Куц am Montag, 9. September 2019

/ / / /

1 Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Галина Мирослава

Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

you may like this post