Дощ (ГалинаМирослава)

З етюдником у руках

Дощ

.
а дощ говорив одверто
як і ти
так само вільно

самовільно
змушуючи хвилі
відчутні в усьому
підійматись пінитись опускатись

загортати й відпускати
проникати крізь усе
помітно й непомітно
тілесне й безтілесне

особливо вперто крізь те
що стоїть на заваді 
мовби води навколоплідні
 створені задовго до твого народження

на землі

.знову наповнюють
виповнюють

рятують

 перед тим як випустити в інший час

(ГалинаМирослава)

/ / / /

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Галина Мирослава

Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

you may like this post