Currently Browsing "Поезія"

Савиця (ГалинаМирослава)

Savica* – сходами якими ти не сходиш а лише підіймаєшся навіть коли йдеш донизу . між яйцями розкладених на всі боки каменів (здається всередині кожного хтось дихає) . і поміж білих їхніх зубів що змушують здригнутися ніби несподівана різкість пахолка (ти ж знаєш як то щойно визрілому підлітку потрапити в глухий кут з якого він […]

/ / / /
Читати далі

Blejski Grad (ГалинаМирослава)

Blejski grad* – на пні кам’яному що з-під вод ступню вистромив і голову в невагому блакить задер не скидаючи жодної зі своїх шапочок навіть під хмаровими ковдрами набитими пухом мартинів корону день людський одягає на синяву води пружної задивившись тихої що під себе горне спокусою хоча й починається наче небо з прозорості біля берега тільки […]

/ / / /
Читати далі

До співу до співвідчування (ГалинаМирослава)

рости розростатись почавшись із Я у МИ не в ВОНИ і не в зайве і жити життями розширившись за одне твоє  в часі нагальнім і бути собою не тільки у дощ і бути собою не тільки у холод любити цей світ не як цар не як вождь як хор де кожнісінький голос потрібен для власної […]

/ / / /
Читати далі

Переспіви з Ерни (Erna Rosenstein)

Сьогодні 17 травня. Польська мисткиня, одна з ключових фігур польського авангарду, а також письменниця Ерна Розенштайн народилась у Львові (17 травня 1913 – 2004, Варшава), тому я не могла стриматись від спокуси зазирнути до її віршів. “Затримане під повіками” Szczęście                                                                                                Щастя  Mieszkać.                            […]

/ / / /
Читати далі

Дорогою до плащаниці (ГалинаМирослава)

Плащаниця

плачуть ниці Твої Боже задихаючись від масок і втрат від словоблуддя й епітафій* на позір як риба що судомно ковтає повітря над стоячою водою зачерпнуті ковшем створеної ними реальності що планує доконечне  перерости у віртуальну . плачуть ниці Твої Боже негідні торкнути присохлими вустами плащаницю якою огортали тебе ховаючись від правди й відвертості аби забути не бачити […]

/ / / /
Читати далі

Вітер (казка для дорослих, Галина Мирослава)

а перш за все він пам’ятає свій перший обліт поміж грудьми бруньок з випнутими пипками готовими порскати соком пам’ятає другий коли квіти кружинами розвертались до нього відкриваючись   пригадує кожну від скромних що ніби далекі але близькі до оманливо заманливих і  як вирвався втретє роздмухувати насіння навсебіччя бочком навсебожжя хіба йому забути утікав від жал усередині себе […]

/ / / /
Читати далі

Втрата (ГалинаМирослава)

Зовсім не важливо, що навколо весна, що в тебе нема жодної, виявленої спеціалістами, хвороби, ти задихаєшся. Чекаєш на слово, а натомість отримуєш мовчання, тебе заливає тим мовчанням з головою,  ти захлинаєшся, ловиш себе на думці, що покинути світ цієї миті – абсолютно не страшно, жахно – покидати його довго, пропускаючи через серце.

/ / / /
Читати далі