Сьогодні Оксана Забужко мимовільно пригадала мені одну мамину, часто згадувану нею, повідь. Коли мама на початку 50-х років минулого століття навчалась у Львівському державному педагогічному інституті, який існував у Львові з 1940 по 1960 рр., за винятком часу окупації міста німцями (у 1960 р. його приєднали до Дрогобицького педагогічного інституту, проте переважна більшість викладачів цього […]
обриваєш мачатки* верболозу що стоять на чатах весни і спрагло п’ють мачанку** з води повітря болота не до кінця витанулого снігу найбільше пам’яті наче обрізаєш зайві нігті які виросли за довгу зиму , обережно складаєш гілочка до гілочки поки не відчуєш як стіною стоїть за тобою весь рід що старанно виписував цими пухнастими пензликами ікони […]
До рук потрапила українська газета, видана навесні 1954 року. Перерви ніби й не було, хоча нині не 1954-ий, а 2021-ий. Одвічно у жорстокій боротьбі за території (бажано з мовчазними рабами або без корінних народів) імперії використовують всі засоби, не нехтуючи брехнею, фальсифікаціями, катуванням і відвертим знищенням людей. При тому працюють як на території країв, на […]
Думаю, що такі безцінні книжки – найкращий подарунок до такого приємного свята.
Друзі, сайт знову запрацював. На жаль, частина інформації від листопада втрачена, відновити не вдалось. Рада буду всім, хто цікавиться моєю творчістю. З найкращими побажаннями кожному ГалинаМирослава
Натхненник моєї дитячої книжечки “Панчику Дем’янчику” з нагоди уродин отримав книжку-альбом, випущену в одному екземплярі, “Панчику Дем’янчику”
Коли береш до рук словник, щиро думаєш, що писала його людина освічена, відповідальна й далекоглядна, бо працює зі словом… Сьогодні один народний російський вислів, де йдеться про українців, з книги “Пословицы русского народа” Володимира Даля (1801—1872), заскочив мене настільки, що змусив прочитати трохи більше зібраних Далем, автором словника російської мови (у першому варіанті “Словаря великорусского […]
Учора одна людина з іноземної держави, що нещодавно “попросилась у гості”, поставила знак здивування біля мого повідомлення про оприлюднення архівів 1937-38 років, а через кілька хвилин остаточно добровільно видалилась з “моїх друзів”. Маю сумнів, що вона читала повністю статтю, її, мабуть, “вбила” коротка цитата, що за підрахунками дослідників “жертвами терору 1937-38 років стали понад 260 […]
Мої роздуми про працю літописця (історика, журналіста, письменника…) навернули мене до полиць зі старими книжками. Переді мною зараз на столі дві поетичні книжки: “Іконостас України” Віри Вовк (1988 р.) і “Фрески” Наталі Давидовської (1993). Обидві нагадують мені один рік – 1993, тоді я ще підписувалась інакше: Галина Мирославич. Через 20 років, у 2013-му, святкуватимуть дев’ятисоту […]
Защеміло. Згадалось. Багато років тому я мала поетичний вечір в одній з червоноградських шкіл, на ньому моя донечка, тоді ще маленька школярка, заспівала цей пісенний твір. Досі шкодую, що не записала її виконання. Вона співала так зворушливо. Це був текст, який прийшов до мене одночасно зі звуком. Дуже старий текст. Один з кількох винятків, адже […]