Чи та ти

                                                                         Чи та ти?
.
чи та ти
котра
стоячи по  вуха в шумах 
уміє читати простір
занурений з головою в хустини* туманів
що приховують сльози на очах
.
чи та ти
що вміє бачити
як рухається цей простір міжзір’я
опираючись на час
який просто біжить
не зважає ні на що
завжди 
і лягає хвилями болів та радості
на ті береги які знаходить 
.
чи та ти
що вміє відчути 
як це
не чути землі під собою
і що це
усе життя носити в собі її грудочку
.
разом з піснями й стогонами
лопотінням і сплесками  
прострінями** впорядкованості 
наближенням 
і розбіганням увсебіч
.
чи та ти
що вміє читати по губах
вдихаючи повітря з захопленням
і тримаючи дихання достатньо довго
                                       (ГалинаМирослава)

* Моя бабуся говорила слово хустина у множині з наголосом на останньому и. У мені живе саме такий наголос…

**Прострінь – нитка на веретені.
/ / / /
    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

    you may like this post