У герці

(Мала сторінка. У герці)

дні

початі з азів

по азимутах 

проритих війною

дихають Азовом сталлю

ніби болю

не знають

не знатимуть

по зову серця 

як заклик віків

тримаючи віру

під ангельський спів

навіть у шахтах 

де люди — вугілля

гріють собою землю мов зілля

яке зачароване на перемогу

від всіх кордонів

через знемоги

з Азоту

з азів

зораних в Бучі

о дні

холодні голодні хрипучі

навислі від букви до букви

по черзі

на дні не помножиш

з ніччю під серцем

змагатися будуть 

живі бо живучі

у герці зі смертю 

духом могучі

                                                                                                                               Галина Мирослава

Поезії воєнного часу

/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

    you may like this post