Пам’яті закатованих російськими фашистами українців
Та замовкніть, нелюди земні.
Ваші звірства видимі, їх бачать
Очі, скам’янілі від жахні,
Душі з неба, зорі, вічність.
Плачем
Ріки розбивають береги
І крізь камені проходять,
І над ними,
І змивають бруд.
Брехні шари не врятують,
Хоч кладіть у рими.
Зупиніться, поки не зійшли
У могили ваші діти й внуки,
Вам не буде прощення, вже ні,
Нанівець хоч не зведіть правнуків.
————————————————-
