Літай-бо
–
осені скрипка
затято звучить
деко порожнє
а звук наростає
–
трусить як грушу
лишає сіль сліз
і не на віялах
вій
а сягає
–
вглиб
звідки змінює напрям в тобі
звуку глухого до дзвону
відзвону
хоч йде сама від дзвінких у глухі
–
(третій закон Ньютона)
–
ніби ніколи не було стін
шкір шкаралуп
і засідок тиші
–
осені скрипка одна
а тих лун
стільки що рвуться
вхідних дверей лиштви
–
і підіймає і опуска
і не затримує
нумо літай-бо
–
тайно на сході
початок де дня
листочком на вітрі
Лі Тай Бо
літай-бо
–
менше болітиме
(ГалинаМирослава)
