Квіти української війни

Квіти української війни
1.
подих ночі і запах ран
і відлунює сонце дзвоном
усміхнеться ще скіфський тюльпан
у степу під Херсоном
2.
ранникy донецький
чуже чужинецьке
не має коріння
не має серця
не має майбутнього
герцем герцем
могутньо
дихає степ 
3.
по червоному чорні хрести
їх нести
маки голі
на полі
хрестик – нулик
на землі застигає минуле
рукавом часу сльози зітри
                                                                                               —————————————–
/ / / /

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Галина Мирослава

Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

you may like this post