Відбій (Бо’м* живий)

замовкає сигнал тривоги
на екрані читаєш
відбій
тільки серце не чує того
всіх питає

а ти живий
дай-но вістку
на милість Бога
аж благаєш
мовчати не смій
зараз вискочить серце
з нього
на всі боки частинки як рій

.
мить
і раптом церковним дзвоном
як невидимим ковпаком
накриває тебе озоном
я живий
Він*** живий

 бом!** бом!**

.
і світ Є
і ти**** Є
і знаєш
що нарешті прийшов відбій
тож життя з ним нове  починаєш
поки також живий

живий!

.

*Бо-м – те саме, що вираз “бо я є”, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2870-bo-m.html#show_point
**Бом! – одне зі слів, що передають різні за характеристиками (висота, довжина, гучність) удари дзвонів (до списку можна долучити також найбільш поширені: “бев!”, “бов!”, “бам!”,”дзень”, “дзелень”), часто використовується в словосполученні “бім-бом!”.
***Він – тут означає Бог.
****ти – у значенні “знайома тобі людина”.

   (ГалинаМирослава)

Поезія війни

/ / / /

2 comments

  1. Щиро дякую, Оленко. Створили нам сусіди пекло на землі. Але є вища справедливість. І усі потуги зла перед вищою справедливістю лопнуть як мильна бульбашка. Наша сила в правді, любові до України, її мови, традицій, наших чудових людей і особливо в єдності. Тарасові слова згадались:
    “Отака-то наша слава,
    Слава України.
    Отак і ви прочитайте,
    Щоб не сонним снились
    Всі неправди, щоб розкрились
    Високі могили
    Перед вашими очима,
    Щоб ви розпитали
    Мучеників, кого, коли,
    За що розпинали!

    Обніміте ж, брати мої,
    Найменшого брата —
    Нехай мати усміхнеться,
    Заплакана мати.
    Благословить дітей своїх
    Твердими руками
    І діточок поцілує
    Вольними устами.
    І забудеться срамотня
    Давняя година,
    І оживе добра слава,
    Слава України,
    І світ ясний, невечерній
    Тихо засіяє…
    Обніміться ж, брати мої.
    Молю вас, благаю!”
    Бережіть себе. Тримайтесь! Слава Україні!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Галина Мирослава

Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

you may like this post