Білченятко (Г-а M-a)

Вранці білченятко встало,
Хмизу в’язку назбирало,
Понесло його до хати
Підстелити й подрімати.
З неба сніг собі кудлатий
Стелив постіль, аби спати.
День хороший в обох вдався,
Бо коли білчак наспався,
Плигали і довго, й сміло
У сніжку, поки стемніло,
Сніг горошком, білченятко…
Але де згубилась хатка?

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1308450556264877&set=gm.659685145186092&type=3&theater

/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...