“Анка” (ГалинаМирослава/ГалкаМир)

Тітку Альберта, тету, всі родичі кликали тільки Анкою. А сьогодні Аль слухав розповідь про Єгипет у школі й почув, що єгипетський хрест, символ безсмертя й мудрості в Стародавньому Єгипті, називали анком або анкхом. Він аж здригнувся. “Ім’я Анка містить анк – єгипетський ієрогліф “життя””, – подумав Альбертик і став розглядати на плакаті над дошкою зображення знака біля фараона, угорі він побачив коло, під яким своєрідний хрест.  “Такий знак, – сказала Марія Іванівна, класний керівник хлопчика, – використовували також мая і скандинави, тільки вони не називали його анком”. Отож, є якийсь зв’язок між анком і Анкою. Спершу Аль подумав, що ім’я Анк пасувало б до якогось чоловіка, хоча такого імені Альберт ніколи не чув. І чоловіка в Анки нема, вона живе сама, хоча поруч з їхньою квартирою. “Треба шукати інший розв’язок”, – змикитив хлопець.

Символ ВенериПовернувшись зі школи, Аль відкрив вікіпедію, аби розглянути знак анк, і тут побачив символ Венери, який використовують для позначення жінки, ніби як анк, проте планка хреста Венери не дотягується до кола. Крім того, коло Венери виразно більше.  Коли Аль був маленький,  замість людини він малював палички й кружечок над ними, щось подібне на анк, але зараз Альберт – школяр  шостого класу, вже добре розуміє різницю між схематичним малюнком і малюнком, на якому на своєму місці ноги, руки, шия й все решта. Якось Бертик портрет мами малював, то мама себе навіть впізнала.

ключРозглядаючи символ, Альберт зауважив, що анк схожий на ключ. Можливо, в тети є такий ключ. Він знав, що тітка вішає всі свої ключі в сінешній кімнаті на гачку біля дзеркала. Спробував пригадати в уяві кожен. Згадав про один довгий ключ схожої будови, тільки кінчик ключа був інший, не просто дротик. Ключів на кшталт анка хлопчик ніколи ні в кого не зауважував.  “Літак “АН” подібний до анка значно більше, ніж анк до ключа”, – пожартував сам з собою.

Думка про те, що поєднує анка та Анку, мучила хлопчика довго. Під вечір він вийшов на двір, сів на лавку перед хатою, і, втомлений,  чекав тітку. Недовго. Вона якраз йшла з роботи. Побачивши Альберта, весело запитала: “Над чим ти так замислився?” Хлопчик розвернувся до тітки й випалив одразу своє запитання про те, як пов’язані між собою символ анк і тітка Анка.

Тета хитро усміхнулась і запропонувала поглянути на опудало на городі за спиною хлопчика. Альберт закліпав очима, а Анка жваво додала: “Воно зовсім схоже на анк, і я його вчора поставила”. На кілька секунд Альберт завмер як вкопаний, а опісля, як за диригентською паличкою, вони обоє одночасно лунко зареготали.

Анка, дитяче оповідання (Мала сторінка)

 

/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...