Currently Browsing "Поезія"

З неба земля…

З неба земля виглядає як мікросхема, чітко поділена різноманіттям фігур, барвами ліжників зелені, осені, неба, знаками рік як вітрил. Ти попід хмарами, в отворах хмар чітко бачиш – навіть не крапки ми там, на землі, справді невловні, невидимі оком, не зрячим в душу, що рветься рибиною марно на дні.   Блиском металу позначені, сонмом будівель, […]

/ / / /
Читати далі

Де мій Девін

  дуне вітер і серцем украй я знайду де Морава впадає в Дунай щоб нестись виграючи то брижма то вздовж огинаючи Девін що вгору пішов (де він Девін) найпотужніше рвучись навчас у віки . Чорне море утримає русло ріки між цямринами щільними всіх берегів очищаючи сіллю і сушачи гнів у шарах поглибинних між інших шарів […]

/ / / /
Читати далі

Перед ватраном

. чорний камінь вугілля що був стовбуром гіллям і древнів під землею захований нею як пледом від світла має як видно колись та й піти у вогонь а хочеться Боже боронь собі кажеш знаєш – наївно торкати руками жарини що мають горіти до тла їм світлом спиняти тепла і холод і час і темінь   […]

/ / / /
Читати далі

Поза миттю

за крапкою миті що обмежує тебе чіткими знаками позамиті усесвіт лежить неосяжний манливий вічний зіскочити? питаєш у відкритому космосі ще легше загинути чуєш коли триматися нема за що (Галина Мирослава) Facebook Поза миттю

/ / / /
Читати далі

За склом

окулярам знаку нескінченності затісно на носі буття він намагається пролізти усюди вибиваючи скельця дістаючи до хмар ламаючи оправи що сідають на вуха і себе самого — Робота Марини Куц, яка якби ,,народила” ці кілька поетичних рядків. Дякую. Нуль ще не дно, хоча все в житті відносно… Gepostet von Марина Куц am Montag, 9. September 2019

/ / / /
Читати далі

Ти мрієш літати

. ти мрієш літати однак не можеш залишатися глухим до відзвуку  нечулим до часу до землі бо тобі болить повернення до спогадів що пахнуть домом на відстані завжди знаходить те що хотілось би заховати у шкаралущу саркофага не від очей для відвернення катастрофи ти мрієш літати літати звільна без обмежень однак спільний біль завжди з […]

/ / / /
Читати далі

Вій-на

Війна продовжує стукати в наші двері болями і втратами… Вій-на – Війна нещадно ділить усе навпіл свій чужий хто бачив та інші хто чув і решта ті хто залишився й инші все спрощується двійкова система числення так ні бабах затишшя маєш вціліти попри все вій…на                       […]

/ / / /
Читати далі

Рухаєшся

— ти рухаєшся якщо не рухаєшся тебе тягнуть або штовхають навіть якщо ти стоїш ти рухаєшся проте тоді часто лише під чужу дудку усе всередині тебе рухається якщо не рухається втручаються лагодити або видаляти і що б ти не робив поки є хоч маленька частинка тебе на землі (навіть мертва) зупинитись не можеш завжди буде […]

/ / / /
Читати далі

Корені

Три тижні тому по дорозі до Літературного кафе у Парижі зауважила невеличку галерею ,,Galerie de Buci” (73 rue de Seine). У цей час там проходила виставка ,,Генеза” вірменської скульпторки та художниці, що з 1993 року живе у Парижі, Ніни Хемчян. (http://www.ninaceramique.com/sculptures_en.html). Через скло мені здалось, що бачу скам’янілі писанки. Дуже люблю камінь, тому не змогла […]

/ / / /
Читати далі

Вірменіє

Глибоко вдячна закарпатській художниці Надії Пономаренко, графіку, за ,,Спогади про Вірменію”, які повернули мене до Вірменії, до далекого минулого, відтворивши у пам’яті до деталей багато моментів . Це ще було до катастрофічного Спітакського землетрусу 1988 року, що охопив майже сорок відсотків території Вірменії…     Вірменіє                   […]

/ / / /
Читати далі