Перші екземпляри настільного календаря (з пружинкою) на 2021 рік встигла зробити напередодні Різдва. Це 12 поетичних текстів з підібраними до них світлинами Семена Сурми. Наступні календарі зможу замовити лише після 25 січня, аж тоді, коли закінчиться локдаун. З радістю поділюсь з тими, кого цікавить моя поезія. Бажатимете, пишіть, буду замовляти.
Триграф “стр” завжди викликав у мене багато асоціацій. Якось у мандрах я написала: “Звукосполучення <<стр>> завжди викликало у мене подив. Не лише у словах рідної мови. Слів, у яких є таке сполучення, можна знайти настільки багато, що для них самих знадобився би словник. Щоразу зустріч з ними стає особливою подією, про що б не йшла мова: […]
Чому життя людини, яка була здатна глибоко відчувати світ і людську природу, що вміла пристрасно любити, щиру як сльоза у своїй любові до слова й Батьківщини, творця з великої літери, який, вийшовши з романтизму, вивів літературу свого народу на новий рівень розвитку, може бути знецінене навколишнім середовищем настільки, що поета ховають у спільній могилі невідомих […]
Натхненник моєї дитячої книжечки “Панчику Дем’янчику” з нагоди уродин отримав книжку-альбом, випущену в одному екземплярі, “Панчику Дем’янчику”
Коли береш до рук словник, щиро думаєш, що писала його людина освічена, відповідальна й далекоглядна, бо працює зі словом… Сьогодні один народний російський вислів, де йдеться про українців, з книги “Пословицы русского народа” Володимира Даля (1801—1872), заскочив мене настільки, що змусив прочитати трохи більше зібраних Далем, автором словника російської мови (у першому варіанті “Словаря великорусского […]
Учора одна людина з іноземної держави, що нещодавно “попросилась у гості”, поставила знак здивування біля мого повідомлення про оприлюднення архівів 1937-38 років, а через кілька хвилин остаточно добровільно видалилась з “моїх друзів”. Маю сумнів, що вона читала повністю статтю, її, мабуть, “вбила” коротка цитата, що за підрахунками дослідників “жертвами терору 1937-38 років стали понад 260 […]
Мої роздуми про працю літописця (історика, журналіста, письменника…) навернули мене до полиць зі старими книжками. Переді мною зараз на столі дві поетичні книжки: “Іконостас України” Віри Вовк (1988 р.) і “Фрески” Наталі Давидовської (1993). Обидві нагадують мені один рік – 1993, тоді я ще підписувалась інакше: Галина Мирославич. Через 20 років, у 2013-му, святкуватимуть дев’ятисоту […]
Защеміло. Згадалось. Багато років тому я мала поетичний вечір в одній з червоноградських шкіл, на ньому моя донечка, тоді ще маленька школярка, заспівала цей пісенний твір. Досі шкодую, що не записала її виконання. Вона співала так зворушливо. Це був текст, який прийшов до мене одночасно зі звуком. Дуже старий текст. Один з кількох винятків, адже […]
Завдяки ,,Малій сторінці” ,,Нотатки з Братислави” тепер є одним блоком і на цьому сайті: Нотатки з Братислави (повністю) Щиро вдячна за підтримку. Усе губиться з часом, а думки людей, бажання поділитись враженнями, підтримати або висловити власний погляд – це дуже важливо, не лише для мене, автора у цьому випадку, а й для тих, хто теж […]
Переглядаю, зібране пані Оленою з ,,Малої сторінки” під рубрикою “На дисках пам’яті” – збірка філософської лірики від Галини Мирослави (читати, слухати), щиро дякуючи, звичайно, та мимоволі пригадую, як після першого друку моїх віршів у ,,Літературному Львові” отримала цікавий досвід: у друзів, які читали підбірку, виявились зовсім різні смаки, стало зрозуміло, що мене та кожного читача з […]