Дякую, Аттіло

Іноді якась річ може так вразити, що довго живе в твоїй пам’яті, викликає море відчуттів та емоцій. Такою стала для мене  робота художника Аттіли Палотая, якого знаю з Фейсбуку. Останнім часом помічаю за собою, що чим менше бачу на полотні, тим сильніше на мене впливає лінія, обриси, натяки… Дякую, Аттіло. P.S. Якщо казати українською Ат-тіло по складах, то виникає […]

/ / / /
Читати далі

Червоноград

Вибух на шахті змусив здригнутись. Шукала прізвища загиблих, поранених. Тут залишилось багато моїх знайомих, однокласників, не дай Боже… Страшна біда… Моя сусідка, подруга дитинства, виростала без батька. Він, шахтар, трагічно загинув під час вибуху в шахті теж, ховали тихо, труну тодішня місцева влада (УРСР) не дозволила відкривати… Сьогодні, 3 березня, о 12 годині оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання  за загиблими.

/ / / /
Читати далі

Лопатин, Лопатинський

Слухала гру всесвітньо відомого київського піаніста Романа Лопатинського, насолоджувалась, а перед очима плив знайомий з дитинства Лопатин на Львівщині, куди мама ходила до школи, в основному пішки, через ліс, майже завжди трусячись від страху, з села Нивиці, тоді Лопатинського району, згадувався Лопатин, по якому блукала в дитинстві, задивляючись на тоді занедбаний храм 1772 року, спроектований колись Б.Меретином, тут до приходу радянської влади було місце паломництва […]

/ / / /
Читати далі

Слухаю

Cьогодні Анібал Семінара запросив мене послухати його музику. Preludio Piano track composed by Anibal Seminara https://anibalseminara.bandcamp.com/track/preludio Слухаю… Омиваюсь краплями звуків…

/ / / /
Читати далі

,,Ви були, як ява, і були, як сон”

Стаття минулого року, яку змушена перемістити через спам, прив’язаний до старої адреси. – Мариля  Вольська, Wolska (13 березня 1873, Львів – 25 червня 1930 р., Львів, похована на Личаківському цвинтарі), дочка відомого польського художника Кароля Млодницького, друга Артура Гротгера, та скульпторки, перекладачки, письменниці Ванди Монне (Ванди Млодницької, Каролової Млодницької), зарученої з Артуром Гротгером до дня його […]

/ / / /
Читати далі

26 лютого

Знову сніг, а так хочеться весни, квітів, сонечка, які десь там далеко попереду, потяг все їде, їде, а до кінцевої станції Весна ніяк не доїде…

/ / / /
Читати далі