Cупутник

Віднайшла у своїй електронній пошті, яку трохи вирішила почистити, написане багато років тому коротесеньке оповідання, що мало би входити до книги “Маю Вам сказати”.
Мені важко повертатись до старих текстів з дописуванням. Щось не пускає. Якщо пропонують поправити, то скоріш за все ця річ відправиться в шухляду або й у смітник, добре, якщо до неї повернусь, адже з часом змінююсь. З часом мене починають відволікати інші роздуми й відчуття.
Але я знайшла цей загублений текст, тому й вирішила поділитись з п. Оленою з “Малої сторінки” своєю знахідкою, спитати її думку. Олена тут же й опублікувала. Я б ще довго сумнівалась… Та хай буде.
/ / / /

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Галина Мирослава

Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

you may like this post