Якби не знала, що мати художника була українкою, мабуть, не звернула б увагу на блакитно-жовтий килим біля храму.

Відомий український поет, сучасник Сани, Євген Маланюк (1897-1968), що жив на той час у вигнанні у Варшаві, вперше почувши поезії Гінчанки, підбіг до Тувіма, затамувавши подих, і в редакції офісу Польсько-українського бюлетню назвав її “відмінною поетесою”.