Град (дитяче оповідання ГалкиМир/ГалинаМирослава)

Коли Дем’янко вперше почув слово град, він здогадався, що градинки повинні бути схожі на виноградинки. А тепер Демцьо має змогу той град бачити! Градинки такі симпатичні! Прозорі, десь непрозорі, крижані кульки здалеку здаються йому геть білими. Аби добре роздивитися град, Демко, ставши на стільчик, хутенько видерся на підвіконня. Град йшов стрімко густими рядами. Градинки безжально били […]

/ / / /
Читати далі

Абетний дім (ГалкаМир/ГалинаМирослава). Серйозна казкова історія

                                                                 *** Уночі, коли дітлашня солоденько засинає, 33 літери абетки повертаються до свого казкового будиночка “Абетний дім”, що має два широкі під’їзди. Літерам теж […]

/ / / /
Читати далі

У дорозі (дитяче оповідання)

Подяки художнику Юрію Шевчуку за такі гарні машини Галина Мирослава. “У дорозі” (оповідання для дітей) Ми з братиком їдемо з батьками на гостину. Тато сидить за кермом, ми з мамою товчемося ззаду. Дорога зовсім замашинена. Хоч нам треба поспішати, всі авта вишикувались рядами й не рухаються. Тато комусь телефонує. Я мовчу, хоча дуже хочеться його […]

/ / / /
Читати далі

Від М до Я (“Викрутасик”)

Радію друку в інтернеті другої книжки абетки “Викрутасик”  – на “Малій сторінці”. Тріньки рядочків звідти: 8.    У Увесьденички* аж до ніченьки, Поки ще не втомились віченьки, Діти бавились на удвір’ячку**, У садочку і під узгір’ячком***, Пропустили обід уденішній****, Уминають тепер вечерішній***** – 10.  Х Коник Хильцем*, хильці* хтось стрибав, Аби ти не бачив. Він ховав своє лице У траву. Одначе  Хилиталася трава […]

/ / / /
Читати далі

Абетка “Викрутасик”

Хдожник – Марія Примаченко. “Галочка літає, господаря шукає” —————————————————————————————————————————————– Зустрічайте першу книжку абетки “Викрутасик” на “Малій сторінці”. Галина Мирослава Для сімейного читання. Дошколярикам старшого віку. Абетка (ігрова) “Викрутасик” з присвятою жартолюбчикам у двох книжках: I. Від А до Л (16 літер); II. Від М до Я (16 літер, без м’якого знака). (Дітям сумуватим не варто […]

/ / / /
Читати далі

Словник і слово

Коли береш до рук словник, щиро думаєш, що писала його людина освічена, відповідальна й далекоглядна, бо працює зі словом… Сьогодні один народний російський вислів, де йдеться про українців, з книги “Пословицы русского народа” Володимира Даля (1801—1872), заскочив мене настільки, що змусив прочитати трохи більше зібраних Далем, автором словника російської мови (у першому варіанті “Словаря великорусского […]

/ / / /
Читати далі

Оповідання “Вперед” (ГалинаМирослава)

Дощ вперто довжив дні. Ця фльора[1], ця безперестанна капанина з неба, змінювала напрям своєї косості, інколи підлаштовувалася під попутний, часом під супротивний вітер, почасти йшла майже прямо, але все одно не переставала мучити котрий день. Здається, природа хоче притиснути кожну істоту до землі, щоби та не сміла підняти очі, метнутись увись, лише бажала якогось укриття, […]

/ / / /
Читати далі

Харківський кубофутурист Владислав Цибіс

Галина Мирослава Харківський кубофутурист Відомий американський художник польського походження Болеслав-Ярослав Цибіс (Цибис), один з яскравих діячів українського літературно-художнього авангарду в Харкові у 1914 – 1919 роках, народився 6 червня (за старим стилем 23 травня, іноді пишуть дату: 23 липня) 1895 року в Масандрі, Крим, у римо-католицькій сім’ї Франца Цибіса (помер художник у 1957 році в […]

/ / / /
Читати далі

Дитяче оповідання “Білий”

Якось Добромисл, якого мама кликала Добриком, а тато — Мисликом, попросив свого білявого діда пояснити, чому дідусь такий білий. Дідо розправив вуса, аж висвітлилась білина під ними, й почав: — Народився я в селі, що називалось Біла. В Україні багато сіл, які мають таку назву або трошки довшу, як от: Біла Криниця, Біла Гора, Біла […]

/ / / /
Читати далі

Репутація

Тебе розбудили. У повітрі привидом зависла ніч. Густа. Тисне. Не чорна, не сіра, скоріше — темно-сива. Хоча що з того — ти все одно не знаєш куди себе подіти у цій терпкій тмосивості*. Тобі давно пора звикнути. Ти б мав якось по-іншому жити по ночах, знайти якийсь вихід. Ти ж знаєш, що твоє хропіння нестерпне. […]

/ / / /
Читати далі