Танго ,,Сон”, слова Едварда Козака

Ім’я ЕКО, Едвард Козак, асоціюється з мистецьким доробком (картини, карикатури, скульптура, шаржі), однак Едвард був також письменником, на його слова написане ,,Танго”, записане в 1950-х в Канаді. — Еко або Мамай, Майк Чічка (3 лютого 1902, село Гірне, Львівщина — 22 вересня 1992, Детройт) — український карикатурист, гуморист, художник, письменник, іконописець, редактор і видавець.

/ / / /
Читати далі

Почути голоси з минулого

Старі платівки послухати вдома без відповідних пристроїв, дивним чином збереженим, практично неможливо. Дідо колись тримав платівки початку минулого століття, випущені до Другої світової війни, на стриху, не для кожного ока. Різкі зміни погоди знищили їх, вони потріскались. Зараз я шкодую, що не сфотографувала до того, як викинула їх багато років тому. Сьогодні завдяки колекціонерам, дослідникам, […]

/ / / /
Читати далі

50 років школі

26 жовтня я знову поверталась до своєї школи, яка святкувала своє перше п’ятдесятиріччя,  щоб побачити тих, кого ще можу застати серед живих. Час жалю не має, досить багато з вчителів, дорогих серцю, давно за межею цього світу, туди пішло і кілька випускників мого року. Урочиста частина відібрала в мене дар мови… Пригадую, скільки серця намагались […]

/ / / /
Читати далі

За межами правил

Правила тримають у рамках. А ти не витримуєш навіть одягу, що стискує. З тебе тече: стрічає осінь м’яко листям та гостро ліктям вечорів… Ти знаєш, що кожний, хто по вуха у правилах, викреслить, розсміється, якщо не в очі, то поза. Тут же множина. Однак серце не погоджується, воно боїться твоєї зради, воно кричить: ,,Ліктям, як листям, […]

/ / / /
Читати далі

Алгоритм

(Малюнок з підручника http://subject.com.ua/textbook/nature/2klas/5.html) руки вулиць з пальцями будинків лікті перехресть біжиш чи йдеш у зіницях зовсім мало неба алгоритмам віддається честь шоста встати сьома на роботі о десятій кава і бігцем  вітер дощ  а ти сидиш як в доті  глухо в серці темп темп темп вигасаєш чуєш запах диму звуки поїздів туди-сюди ти маленька зладжена […]

/ / / /
Читати далі

Не забудь не забудь не забудь (Пам’ятники)

пам’ятники на площах на цвинтарях на городах як нагорода чи вияв любові часом закинені в ями (я… ми нагадуванням всі теж там будемо) безкутні чи гострозубі симетричні та по-різному викручені у формі земної кулі  та стесані аж до куль що влізають у дуло гармати з граніту чи мармуру металу надій вірувань  поставлені збурювати падати на коліна пам’ятники над тілом […]

/ / / /
Читати далі

Птахиня

знову чуєш Птахиню що покриває крилами нове гніздо як дахом солом’яним під яким і в лютий мороз тепло і судини від холоду не тріскають і тромби не обриваються під який вода не потрапляє по пір’їнках униз стікаючи ти знову її чуєш  коли загроза наступає на п’яти біжиш назустріч старою стежкою з обсипаною штукатуркою шкаралупи  обливаючись потом […]

/ / / /
Читати далі

Тільки ти…

якщо ти мене спитаєш з чим можна порівняти життя  скажу тобі зі снігом що урочисто сиплеться згори та тане внизу ще трішки  я теж розтану тільки ти мене не спитаєш ніколи ти дощ (Галина Мирослава)  

/ / / /
Читати далі

:) Неймовірний птах

Історія птаха за малюнком Михайла Семашина   Неймовірний дивоптах Налітався по світах, Настоявся, назлітався, Пазурцями навтикався  Вчився пухом вкривать крила, Берегти хвоста щосили, А хто  пижився як пижик, Лякав рогом, щоб не хижів. Слухав вухом, водив оком, Добре бачив світ жорстокий, Підборіддя тримав вгору, Як би там не було поруч, Та від вуха аж до вуха […]

/ / / /
Читати далі