Снігожарт

(Картина Артура Клара ,,Східні Карпати” (нар. 3 березня 1895, Львів – 1942, німецький табір на українському кордоні в Польщі Белжець)) Накружлявся сніг та ліг, Ми лишились без доріг. Баба й дідо До обіду  Впали в сніг, За ними слідом   Тато й мама, навіть я –  Отака у нас сім’я.

/ / / /
Читати далі

Якось так

Сьогодні на очі навернулась стаття про людей, народжених 19 грудня. Таке враження, що я не зовсім вчасно народилась, бо ні бажання керувати іншими, ні великих прибутків ніколи не мала, та й не гналась за цим, бо не це було для мене важливим, крім того, родина для мене завжди була цінністю, у чому в статті мені […]

/ / / /
Читати далі

Подарунок

Напередодні Миколая дарую усім, хто бажає, свій спільний з Мариною Куц, прекрасною художницею, скульптором, ілюстратором, календар на 2018 рік. Він зроблений помісячними листівками. Кожну листівку, за бажанням, звичайно, можна собі скопіювати. Хочете – беріть на комп’ютер, маєте можливість – друкуйте власним принтером та скріплюйте. Є бажання мати професійну річ – замовте в комп’ютерному салоні, де […]

/ / / /
Читати далі

Механічний годинник

(“Картина Сальвадора Далі ,,Постійність пам’яті”, супровід –  https://www.youtube.com/watch?v=wNunc0UN2Jo) – Стрілка годинника – рух уперед, не назад, Тільки її прилаштовують завжди до  кола, Знаючи долі приблудних синів і собак, Що утікали від тих, хто їх любить удома. – Стрілка годинника –  рух, безсумнівно, вперед, Тільки стріла завжди ранить, якщо потрапляє В тіло беззахисне, що анітрохи не […]

/ / / /
Читати далі

Йти по ріках доріг

ріки доріг витікають з нутра та печалі та течуть щоб від себе зірватись уплав  в усі сторони світлом на тіні повсталі під відбитками пальця що місяцем став і все водить по колу йти по ріках доріг наче йти над роками над долом гребінцями на шкірі залишаючи в складках підтекст розчинятись і канути розчиняти і танути […]

/ / / /
Читати далі

І обіймаєш

по ґудзиках вікон що мінять і форми і смак час стукає дзьобом крилами плеще мов мече гарячими стрілами він не питає  під вечір сам проникає у душу впускай не впускай так затихаючи шафи будинків риплять ключами квартир шухлядами поверхів тіні за люльками світла лягають на стіни та скрині давно не потрібні покинуті та все стоять […]

/ / / /
Читати далі