Слово!

 

***

слОво

рости

наростай

підіймайся у силі

пОвагом вгору

над скла-дками мутного дна

 рваними рустами

вОдо-ростЯми

до поклітинності –

сухо вустам

втрати і біль

.

біль-ше ніж вік

і більше за вітер з морозом

прискає кров’ю

струплює барви навкруг

слОво

рос-ти

по гілках і

по стовбуру знову

оберезни

і без жодних спонук

випусти пташкою

слОво

—-

/ / / /

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Галина Мирослава

Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...