Аби-м


коли пташка 
що аж світиться радістю 
прорізає небо 
йдучи майже вертикально донизу 
залишається золотий тризуб на його синьому полотні 
як чаша серця за розміром 
 
нема правди у крилах  
і в ногах нема 
і той промінь що відбиття шукає по тілу сковза 
і шасі на дороги вискакують 
по землі котитись  

а твоє тіло гнізда просить 
перепочити 
аби-м у небо вернути 
аби-м
.
(ГалинаМирослава)

/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

    you may like this post