Дзень дзен

дзень день дзен
не прокидається най
той
ден**
що змахнув вітрилами
і забрав з собою гори життів у гробницю
най сном укриється кожен
хто йде його слідом негоже
хай спить 
дзень-дзелень телелень
дзвенькає ценькає
обтинає
дрень  брень 
ранок – жень*
серце навиліт
тень телень
на шнурку що хитається
неба 
плямами крові лою
просочене з поля бою
де би сховатись в імлі
не шукає
о ні
дзбаном води стає при дорозі
вітром при спеці
мий сину нозі 
мий брате руки
мий сестро очі
хай продеруться дні крізь ночі
дзень дзен
(Галина Мирослава)
*жень – вечір, означене в словнику Бориса Грінченка.
**Ден (Удіму, Усифай) — фараон Стародавнього Єгипту, що правив бл. 2950 до н. е.
/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...