Над головою

Мабуть, найглибше можна відчути ці кілька рядків, поглянувши на роботу американської художниці Рейчел Нельсон, що мені особисто дуже дорога (натиснути на прізвище).

Спочатку я хотіла назвати цю річ ,,Собі”…

над головою чорною стрічкою галка галиться
тіні крику лишає галюючи

і галечник під ногами шарудить

наспівує
скаменілими кісточками ягід
яких ніколи руки не торкались

як і губи

до води веде
часу
що має накрити з головою
хвилею
до сопілки горла підступаючи знизу
до сопла
спазмами
пари пам’яті з усіх отворів на волю вирвати

аби тіло відпустити
аби тілу відпустити
і вистудити

(Галина Мирослава)

/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

    you may like this post