Під парасолю

(Коли шукала ілюстрацію під настрій до віршика, натрапила на зображення, яке мене втішило, як ніколи. 

Gustav Robert Högfeldt (1894 – 1986))

А на дворі дощику, дощику вволю.

– Розкривай, матусенько, парасолю.

Просить Зірка і просить Матвій. 
– Мамо, мамо, – кричить, – я твій.
А за ним не вщухає Максим:
– Мамо, мамо, отут я, твій син.
 Левко просить.
Та як же не взяти,
Тільки де їх усіх заховати?
– Нам би з казочки рукавичку,
Кажуть діти.
Та мама звички
В місто брати свої рукавички
Ще не має, не було потреби.
А як гарно було б… Ще би!
/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *