Якось так

Сьогодні на очі навернулась стаття про людей, народжених 19 грудня. Таке враження, що я не зовсім вчасно народилась, бо ні бажання керувати іншими, ні великих прибутків ніколи не мала, та й не гналась за цим, бо не це було для мене важливим, крім того, родина для мене завжди була цінністю, у чому в статті мені відмовляють… Хоча важко не погодитись з іншими твердженнями: ,,У будь-яких ситуаціях вони (народжені 19 грудня) залишаються самими собою, їм дуже важко або навіть зовсім неможливо надягати спеціальну маску для того, щоб з’явитися на людях або робити щось, щоб догодити іншим… Дух цих людей завжди залишається непереможним… Народжені 19 грудня відчувають величезну потребу в невимушеності спілкування з тими, хто їх оточує,  однак у той же час абсолютно не переносять фальш і штучний гумор».

/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...