Гостинці

Осінь з кошичка гостинці

Кожній рада дать дитинці.

І великій, і маленькій,

І веселій, і сумненькій.
Зайчику несе морквинки та цілющі капустинки.
Білочці – горішки, яблучка та шишки.
Роздає грибочки, виноград з садочка, 
Ділиться грушками, манить кавунами,
Обсипає листям, пригощає сіном,
Грійтеся, смакуйте, ось моя гостина.
Беріть плоди в хату, бо зима довгенька.
Шишки для вас маю, жолуді смачненькі.
Варто поспішати, злі вітри чатують,
Язиками чешуть, сичать, ще й збиткують.
Кожушки міняйте, утепляйте стіни,
Сніг довкруж поляже, морози наринуть.
Жменьочку до жмені, щоб вам аж до літа
Щонайгірші вибрики зими пережити.
/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...