Старка

Баба пражила молоко.
Кіт нявчав і чекав уперто.
Баба пражила молоко
Учетверте.
Кіт не міг зрозуміти, чим
Молоко бабі не догодило,
Він сирого попив би й з тим
Пішов спати, бо геть не мав сили.
Баба пражила  допізна,
Поки те на плиті не скипіло.
Кіт голодний і баба зла…
Хоч би старку стягти з плити,
Але баба й туди не пустила.
/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

    you may like this post