Currently Browsing "День за днем"

Мамине родове прізвище

Герб Яцин (Jacyna)  Через кілька днів мамині народини. Такі дати мимоволі пов’язані зі згадкою про рід. До одруження мамине прізвище було Яцина, як мені пояснювали, воно походить від імені Яків чи Яць, Яцько (так любили казати на Волині та Галичині). Шляхетний рід Яцин мав свій герб. Перший володар герба проживав на Волині, хотілось би уточнити […]

/ / / /
Читати далі

Пам’ять

Переді мною короткі, однак болючі до сліз, спогади польського скульптора Станіслава Кулона, якого дитиною вивезли з нині неіснуючого хутора Собеско біля села Сільце Підгаєцького району Тернопільської області на Урал. Його спогади перегукуються з розповідями багатьох вивезених з України у різні часи. За те пекло, яке Країна Рад створювала в Україні, не лише в Україні, звичайно […]

/ / / /
Читати далі

Іванчику-білоданчику

Наскільки прекрасні теплі слова можна почути в українських народних дитячих піснях. Танула сьогодні від тепла, яке несуть слова та джерельне звучання пісні ,,Іванчик-білоданчик”, граючи внукові по нотах, а тепер от слухаю відеозаписи. Іванчик, іванчик-білоданчик, іванчик-підгайчик – це рослина Galium verum, у науці її називають підмаренником справжнім, між людьми: ботожки, грудник, гусятник, жовта кашка, медова марена, сироваткова […]

/ / / /
Читати далі

Серпень

Я завжди любила серпень. На початку серпня народився тато, з яким ми дуже-дуже схожі… Наприкінці відзначали народини дорогі мені родичі – Вець Володимир та Вець Наталія, які теж уже далеко… З 1991 року (симетрія: 19-91), наче пов’язаним з дорогим мені числом, що є днем мого народження (19), та його читанням з кінця (91, цікаво, що […]

/ / / /
Читати далі

Про поезію

Навіть якщо те, що писала з глибини свого серця, у якому розлився океан пережитого, безслідно кане в нікуди, знаю, що писала щиро, з чистим серцем,  саме це і є основою ПОЕЗІЇ, як розумію її, саме це і  створює відчуття, що проймає, водить за собою, розчулює, наповнює, розширює світ навколо. Я не потребувала виділитись ніколи (навіть […]

/ / / /
Читати далі

5 серпня

Знаю Івана Братка по Фейсбуку. Страшенно тішить, що ми обоє пов’язані з містом мого дитинства.  Нас кличе Червоноград спогадами про нього. Іван – гончар, скульптор, цікава, світла, енергійна людина, спілкування з якою приносить радість. Сьогодні у Івана народини. Переглядаю його роботи, усміхаюсь і про себе бажаю йому від усього серця натхнення та можливостей зреалізувати замислене. […]

/ / / /
Читати далі

3 серпня

Два десятки років тому, коли хотіла видати першу свою збірку ,,Світів невичерпних душа”, чоловік моєї подруги (художник, який, не реалізувавши себе, закінчив життя дуже сумно) познайомив мене з Володимиром Кауфманом, одному з двигунів мистецького життя у Львові. Влодко запропонував мені використати роботу відомого львівського художника П. Гуменюка, який теж був на зустрічі та дав свій […]

/ / / /
Читати далі

20 липня

Як не крути, а уколи зауваженнями, отримані нами, насправді криються у неповазі до нас, іноді ми таку поведінку дійсно заслуговуємо, однак, часто ми зіштовхуємось з людьми, що, користуючись своїми принципами визначення шанованих для себе, відправили нас ,,у смітник”. Якщо людина нас цінує, дорожить знайомством чи стосунками, вона прилюдно не підкреслить наші вади, не зробить зауваження, […]

/ / / /
Читати далі

18 липня

Десь у четвертому чи п’ятому класі я написала листа до журналу ,,Барвінок”, не пригадую тих віршів, які туди відправила, навіть про що вони були згадати не можу, бо згодом частину викинула, частина сама кудись щезла, загубившись при неодноразових переїздах. З журналу мені прийшла відповідь, що вірші хороші, проте написаних дітьми віршів вони не друкують, можуть […]

/ / / /
Читати далі