Currently Browsing "День за днем"

50 років школі

26 жовтня я знову поверталась до своєї школи, яка святкувала своє перше п’ятдесятиріччя,  щоб побачити тих, кого ще можу застати серед живих. Час жалю не має, досить багато з вчителів, дорогих серцю, давно за межею цього світу, туди пішло і кілька випускників мого року. Урочиста частина відібрала в мене дар мови… Пригадую, скільки серця намагались […]

/ / / /
Читати далі

За межами правил

Правила тримають у рамках. А ти не витримуєш навіть одягу, що стискує. З тебе тече: стрічає осінь м’яко листям та гостро ліктям вечорів… Ти знаєш, що кожний, хто по вуха у правилах, викреслить, розсміється, якщо не в очі, то поза. Тут же множина. Однак серце не погоджується, воно боїться твоєї зради, воно кричить: ,,Ліктям, як листям, […]

/ / / /
Читати далі

,,Тепло” гріха

,, Знаєте, як у тварин: спершу вони входять у хлів, випорожнюються, мочаться, потім гній починає розкладатися, перегоряти і тваринам стає тепло. Їм подобається в стайні і не хочеться нікуди з неї йти. Я хочу сказати, що так і люди відчувають «тепло» гріха і не хочуть йти. Вони відчувають сморід, але їм не хочеться йти від […]

/ / / /
Читати далі

Софія Фрейзер

Хоча сьогодні день був непростий – весь час прикипала до екрану, щоб почути про Калинівку, вечір ліг на серце зворушливим відео від  Софії Фрейзер, за яким я вийшла на сторінку цієї співачки та композитора, а завершився нашим дуже теплим листовним знайомством завдяки Фейсбук. Заслухалась іншими речами Софії на її сайті. Так несподівано та приємно. P.S. […]

/ / / /
Читати далі

Вночі

Кажуть, щоб позбутись страху, треба його проговорити. Однак, як не говорити б та скільки, назавжди залишається пересторога, обережність, перевірка ,,холодної плити” після опіку. Пам’ятаю добре, як роками здригалась всім тілом від стукоту вночі в двері чи вікно, спочатку на те була одна причина, згодом з’явилась інша, нічим не краща, а коли ще третє прийшло, страх […]

/ / / /
Читати далі

Календар на 2018

Дорогі близькі та далекі знайомі, дорогі друзі,  календар ,,Римки для дитинки” з ілюстраціями Марини Куц до моїх дитячих віршиків з книжки ,,Римки…” вже набув паперового вигляду. 🙂 Можете нас привітати. Буде бажання його мати – звертайтесь, замовимо, передамо чи перешлемо, як забажаєте. Можете залишати свої повідомлення, будемо на зв’язку.

/ / / /
Читати далі

Важкість та полегша

Слухаю новини, пригадались мимоволі відчуття, які переживала маленькою дівчинкою в одеському таборі ,,Молода гвардія”. Батьки мали мене одну. З усіх боків їх лякали, що можу вирости егоїсткою, чого вони дуже боялись. Одним зі способів застрахувати мене від цієї біди батьки вважали дитячі табори. Найчастіше мене відправляли проводити літо в туристичних таборах у Карпатах (в районі […]

/ / / /
Читати далі

Мамине родове прізвище

Герб Яцин (Jacyna)  Через кілька днів мамині народини. Такі дати мимоволі пов’язані зі згадкою про рід. До одруження мамине прізвище було Яцина, як мені пояснювали, воно походить від імені Яків чи Яць, Яцько (так любили казати на Волині та Галичині). Шляхетний рід Яцин мав свій герб. Перший володар герба проживав на Волині, хотілось би уточнити […]

/ / / /
Читати далі

Пам’ять

Переді мною короткі, однак болючі до сліз, спогади польського скульптора Станіслава Кулона, якого дитиною вивезли з нині неіснуючого хутора Собеско біля села Сільце Підгаєцького району Тернопільської області на Урал. Його спогади перегукуються з розповідями багатьох вивезених з України у різні часи. За те пекло, яке Країна Рад створювала в Україні, не лише в Україні, звичайно […]

/ / / /
Читати далі