Currently Browsing "Поезія"

Розплітання

(https://66.media.tumblr.com/2623e37b76b0faa28f7b336998cadd87/tumblr_oc83hjwoOT1t3ap4fo1_500.gif) Розплітання розплітаю тебе щоб пізнати щоб дека звучала щоб відчути як дихаєш чим щоб проникнути в суть розплітаю тебе ти зливаєшся з простором рами пропадають і світ виявляю який уміщає УСЕ  і цей світ це є Ти…  я наповнююсь… Ти… й починаю всім серцем заплітати тебе захищати від бруду від  мсти не встигаю  все герці та герці […]

/ / / /
Читати далі

Голова

 (зображення створене на комп’ютері) *** знаю я ще мене немає глина ще безголова п’ю з Божих д’лонь захлинаюсь ковтаю набрякаю зву…зву…зву…чу не лишаюсь у тілі не маю де затриматись де? голова що як корок навміць тримає глину всю у своїх руках сьомий день до кінця доходить ще не ніч та мені пітьма глину місить усе […]

/ / / /
Читати далі

В останню путь

(В останню путь. Робота створена на комп’ютері) Розпливаються шарами тонкі матерії, залишаючи камінь тіла, завинений та впакований, як цукерка чи пак тяжкий шматок льоду, в своє останнє вбрання в камері, поволі опускатись у глибину темені підводним “наутілусом”, наче затягуючи тім’ячко новим шаром землі, щоб стати кормом, надією для менших світу цього вижити попри всі голодомори, […]

/ / / /
Читати далі

По клавішах біжить життя

(Автор полотна – польський художник Давид Фіґєлек, Dawid Figielek) *** По клавішах біжить життя, Камінні виступи між впадин. І неможливе вороття, Хоч лунить скрізь, Не зна світ ради. І навіть коли ти не йдеш, Тебе несе часопотоком, Часопотопом меж і веж До розкривання світла оком, Допоки оркеструє кров, Лоскоче вусиками тиші, Яка витворює покров. І ти колишній, І […]

/ / / /
Читати далі