Currently Browsing "Поезія"

На д’лоні Бога

на д’лоні Бога на цій широкій долоні з ямкою для захисту оточеною подушками безпеки так тепло було б якби не стежки туди де бути стає забутим за…будь на віть часу не потрапляючи на сопілку цю що лише через отвори озивається  рукою прорізані наче жиром поверхня змащена щоб живильна вода лише по ній текла а до […]

/ / / /
Читати далі

Пізня осінь

вона поспішає туманом несеться в сльозах  і губить ключі та втрачає слова мчить як птаха що ріже напнуту сорочечку неба на цвях під нею земля як живіт що чекає на крик немовляти вона поспішає прибрати хапає під руку біжи а як не встигаєш то чуєш вітрище у спину тут постіль біленька лежатиме шепче не мни  перепрана небом  […]

/ / / /
Читати далі

Осені плач

(Я б хотіла завантажити роботу F01  польського художника Томаша Аллана Копера з його сайту: http://alenkopera.com/Gallery/2001-2006.html . Не знаю, чи це можна, тому залишаю лише посилання) ————-                                                             […]

/ / / /
Читати далі

Вісь

де зелена межа стискується до осі та йде через все серце по один бік світ тече синій-синій по другий жовтий-жовтий всеохоплюючи з криниці час вибираєш прозоріти та про зорі думаєш що народжуються                                               […]

/ / / /
Читати далі

Кружни мене вітре

(Малюнок створено на комп’ютері) кружни мене вітре приходить пора забутись то осінь забуть тим бо й ба  за обертом ноги не чують ходи за обертом тіло не чує ваги кружни закружляю вже далі сама збиваючись з думки листком голова  кудись відлітає  як хочеш бери ні спеки позаду ні спереду злив забути пірнути і випірнуть знов […]

/ / / /
Читати далі

Дряпанка

(Годинники з вишитим циферблатом з сайту http://antrikoy.blogspot.com/ ) – стрілки часу роздряпують в хрестик тіло твар віддзеркаливши дні   все він бачить як сокіл і з болю креслить кігтями грубість та гнів пише кожну образу на совість борозною проходить ушир що ти дав те й бери в невагомість _ тіло скресне як крига світ мір довідмірює тільки інакше аніж міряють час […]

/ / / /
Читати далі

Від-сутність (Пам’яті тих, хто пішов у засвіти)

– всихають дерева не завжди тому що старі всихають хребти до останку поєднані з тілом згусають слова та на дно йдуть від важ-кості – дні біжать по воді по червоній прозорій по сірій і падає військо їх як доміно від поштовху в груди останнього що все зневажив – безмежна  відсутність морозом розпише хоч що й […]

/ / / /
Читати далі

На щастя

(Картина Інни Гайсенюк – https://sites.google.com/site/heisenyukinna/ukrainian-village) як давно прадавно пра-пра бабця праником в  балії прала щойно видоєним молоком  ще парким частувала опускала в криницю бідон щоб зібрати вершки сметанку і манило квасне  молоко у коморі у відрах від ранку як давно це було пра-пра за городом город праця завше  прашувала світилася вся непомітна помітною ставши для дітей […]

/ / / /
Читати далі

Лічба тижнями

Лічба тижнями Перехід (з десяткової у вісімкову систему числення) _ по розпочатім восьмий день пішов у вісімку оформившись кругами дві бульки в різні боки тягнуть гами все знову починати? знову? знов? у вісімці де круг на крузі нуль то йти вперед? чи в небуття в не було  зануритись хай розпочате буль втиш без надриву кане у минуле? […]

/ / / /
Читати далі