Currently Browsing "Поезія"

До неба

Нещодавно у своїй поштовій скриньці .gmail виявила кілька дубльованих листів, які пошта перенаправила до спаму, давно ж я туди не заглядала… Наводилось пояснення, чому листи відразу потрапили саме туди. Причина – адресант. Набрала я ім’я цього адресанта в ґуґлі та вийшла на його сайт, а там чітко виднілось лише одне ім’я… Джейн Дов.Джейн Дов – […]

/ / / /
Читати далі

На луках

на луках долоньставить мітки життя нелукавочитати й читати бчи буде коли та кому в порожніх просторах усесвітув рурах та ямахмогутніє сила під дах заганяти сльозу минає при-сутністьяк гість при багаттізгасаєшприходить від-сутністьв якої немає кінця і йде до небесде розсипані яблука з раюз яких проростаєшкрізь тіло самого життя–(Галина Мирослава) Художник – Шурига Пелагея  Миколаївна (30 квітня 1900, […]

/ / / /
Читати далі

Осінній дзвін

ранок цвіте і дзвонитьбруниться в танець дняв небі продзвін навкружнийосінь вогоньводасурмами інохіддюяблуками врозтріс чуєшся соломинкою що спалахнета вбриздощ через неї нАвкрапдокором болю Окриктільки в нім неба стількине вистачить хмар на пОкрив–не вистачить хмар напОкривне вистачить хмар на світлобо що там отої плотіщо вітер хита принагідно—-Художник – Олекса Булавицький Вірш написаний не сьогодні, однак це відео […]

/ / / /
Читати далі

Аби-м

коли пташка що аж світиться радістю прорізає небо йдучи майже вертикально донизу залишається золотий тризуб на його синьому полотні як чаша серця за розміром  нема правди у крилах  і в ногах нема і той промінь що відбиття шукає по тілу сковза і шасі на дороги вискакують по землі котитись  а твоє тіло гнізда просить перепочити аби-м у небо вернути аби-м.(ГалинаМирослава)

/ / / /
Читати далі

Зв’язок

 ще топчеш ряст а речей навколо що залишились від тіл яких немає вже на землі більшає  час відкриває засліплені своїм очі  витоншує внутрішній слух щоб починати чути  тих кого ніколи не знав та не міг знати хоча він та вона тут  є бо були і  затримують твоє дихання і зупиняють твою легковажність як усі хто пішов […]

/ / / /
Читати далі

Жоржини (етюд)

Вдячна Вадиму Аксьонову за його чарівні ,,Жоржини’‘, які викликали в мені натхненний звуковий потік .  Трошки підправивши, вирішила залишити на згадку. Хлюпоче від пахких жоржин повітря витримане… Ранок Розкинувся. Роями бджіл, джмелями, пахощами манить, І струшує по краплі сум, не залишає в серці муки, Світ паленіє… Доокіл жоржинові голівки й руки. І ти у сяйві тих […]

/ / / /
Читати далі

Дзень дзен

дзень день дзен не прокидається най той ден** що змахнув вітрилами і забрав з собою гори життів у гробницю най сном укриється кожен хто йде його слідом негоже хай спить  – дзень-дзелень телелень дзвенькає ценькає обтинає дрень  брень  ранок – жень* серце навиліт тень телень – на шнурку що хитається неба  плямами крові лою просочене з […]

/ / / /
Читати далі