Currently Browsing "Поезія"

Над головою

Мабуть, найглибше можна відчути ці кілька рядків, поглянувши на роботу американської художниці Рейчел Нельсон, що мені особисто дуже дорога (натиснути на прізвище). Спочатку я хотіла назвати цю річ ,,Собі”… — над головою чорною стрічкою галка галиться тіні крику лишає галюючи і галечник під ногами шарудить наспівує скаменілими кісточками ягід яких ніколи руки не торкались як […]

/ / / /
Читати далі

О Боже, прости їм страх

о Боже прости їм страх листя як серце стягається в голки від надміру холоду та спеки безмовно кричить і колеться чи можна захиститись якоюсь мастикою гримом ліками грою чи можна порятуватись їжею роздуваючи себе у повітряну кульку або знаннями хіба це допомагає злетіти прости їм страх Боже прости страх у який заганяють  до кошари щоб від […]

/ / / /
Читати далі

І знову місто

і знову місто проникає в тебе нотою мі фонити без перерви саксофонним гуком вулиць мі мі мі місто вмістилище містики міст викладений щільними ярусами як велетенська надбудова над стисненою від страху ріллею задля того щоб не бачити не чути не знати болю вибудуваний на дріжджах сліз над урвищами забутих століть криків ніколи ніким не почутих заради […]

/ / / /
Читати далі

До гір Веселкових

https://www.facebook.com/punjabkesaribethere/videos/142146433137933/ Ткані тисячоліттями рушники гір гріють душу пошаровані пасмами від тілесних відтінків що граються лише тінями аж до всебарвності тануть всередині грудей веселками несучи на спинах камінних верблюдів вистелених килимами до життя на повну силу  розкручуючи тебе неначе з сувою який мамою тримається  матір’ю-землею  до витоків немає жодних кліток жодних дверей на яких миготять таблички від […]

/ / / /
Читати далі

Мамо, співайте (колядка)

Ніколи не наважувалась писати колядки, а от ,,розродилась”. ——————————————————————————————————————————   Мамо, співайте Дихає зірка, пульсує. Обабіч Стріхи всміхаються ґонтами, сіном, де й черепицями. В яслах віч-на-віч, Скарб найдорожчий – Божа дитина. –             Світ зацентровано  в тиші хвилини, Світ обезмежнено до повноти. Крильцями ангел тріпоче. Дитині       Солодко […]

/ / / /
Читати далі

Мовчання як хрест

( Художник Роман Безпалків (1938 — 2009) *** мовчання твоє не тому що сказати не можеш мовчання твоє не тому що не знаєш ти як мовчання твоє не тому що сльоза переможно підходить до горла та стискує ні то не так мовчання як хрест  у собі до кінця погасити  бодай не сказати такого щоб збило їх з ніг […]

/ / / /
Читати далі

Механічний годинник

(“Картина Сальвадора Далі ,,Постійність пам’яті”, супровід –  https://www.youtube.com/watch?v=wNunc0UN2Jo) – Стрілка годинника – рух уперед, не назад, Тільки її прилаштовують завжди до  кола, Знаючи долі приблудних синів і собак, Що утікали від тих, хто їх любить удома. – Стрілка годинника –  рух, безсумнівно, вперед, Тільки стріла завжди ранить, якщо потрапляє В тіло беззахисне, що анітрохи не […]

/ / / /
Читати далі

Йти по ріках доріг

ріки доріг витікають з нутра та печалі та течуть щоб від себе зірватись уплав  в усі сторони світлом на тіні повсталі під відбитками пальця що місяцем став і все водить по колу йти по ріках доріг наче йти над роками над долом гребінцями на шкірі залишаючи в складках підтекст розчинятись і канути розчиняти і танути […]

/ / / /
Читати далі

І обіймаєш

по ґудзиках вікон що мінять і форми і смак час стукає дзьобом крилами плеще мов мече гарячими стрілами він не питає  під вечір сам проникає у душу впускай не впускай так затихаючи шафи будинків риплять ключами квартир шухлядами поверхів тіні за люльками світла лягають на стіни та скрині давно не потрібні покинуті та все стоять […]

/ / / /
Читати далі