Заворожено слухаю
Сьогодні святкують уродини двоє знайомих письменників – Ксенія Ковальська, чудова, відкрита, дуже чутлива людина, бережу її книжку, подаровану мені, радію, що мала приємність спілкуватись з Ксенією кілька разів, навіть зустрічатись (перший раз мене з нею познайомила львівська письменниця Оксана Думанська, за що їй дуже вдячна, як і за приємну розмову між нами трьома за круглим, […]
(зображення створене на комп’ютері) *** знаю я ще мене немає глина ще безголова п’ю з Божих д’лонь захлинаюсь ковтаю набрякаю зву…зву…зву…чу не лишаюсь у тілі не маю де затриматись де? голова що як корок навміць тримає глину всю у своїх руках сьомий день до кінця доходить ще не ніч та мені пітьма глину місить усе […]
(Потяг життя продовжує свій хід…) Тільки почалась осінь, рівнодення минуло. Якось була я в ролі осені. Давно, ще в молодшій школі. І не мала на собі традиційно довгої сукні. Збіг час – знову я осінь, розкрила обійми пастки пора осіння, передостання в житті, коли багато чутого, прочутого, баченого, перебаченого хоче вискочити оголитись для ока, вуха, […]
75 років напрочуд проникному в душу глядача своїми графічними шедеврами Володимиру Пінігіну. Його оркестрові та відлунені світи, нашаровані, окремішні чи занурені один в одний виматерілізовуються в уяві й живуть… від них можна йти, щоб до них приходити… і приходити, щоб відійти…
(В останню путь. Робота створена на комп’ютері) Розпливаються шарами тонкі матерії, залишаючи камінь тіла, завинений та впакований, як цукерка чи пак тяжкий шматок льоду, в своє останнє вбрання в камері, поволі опускатись у глибину темені підводним “наутілусом”, наче затягуючи тім’ячко новим шаром землі, щоб стати кормом, надією для менших світу цього вижити попри всі голодомори, […]
“Я маю в серці те, що не вмирає” (Леся Українка)
(Автор – французький художник Джеймз Тісо (Тіссот за написанням), James Tissot) Шукала пояснення для “песих мух” (4 кара єгипетська). Виявила розбіжності в поясненнях на сторінках різних вікіпедій та різницю в нумераціях у текстах, тобто класичний варіант “Біблії”, прийнятної для всіх християн, не розглядається. І дуже прикро, що української сторінки нема взагалі. ———— Третя кара […]
Як прийде пора,
Піде порох – на порох
(Світ у писанках Тараса Городецького. Упорядник Віра Манько. Львів. Свічадо. 2009.) Сьогодні в Червонограді, де народилась та прожила усе своє дитинство, починається Всеукраїнський фестиваль писанки, присвячений пам’яті одного з високих та по всьому світу шанованих авторитетів у галузі писанкарства Тараса Йосиповича Городецького (28 серпня 1964 року, Червоноград — 26 вересня 2006 року, Червоноград), сина колишнього розвідника УПА, що був […]