На луках

на луках долоньставить мітки життя нелукавочитати й читати бчи буде коли та кому в порожніх просторах усесвітув рурах та ямахмогутніє сила під дах заганяти сльозу минає при-сутністьяк гість при багаттізгасаєшприходить від-сутністьв якої немає кінця і йде до небесде розсипані яблука з раюз яких проростаєшкрізь тіло самого життя–(Галина Мирослава) Художник – Шурига Пелагея  Миколаївна (30 квітня 1900, […]

/ / / /
Читати далі

Осінній дзвін

ранок цвіте і дзвонитьбруниться в танець дняв небі продзвін навкружнийосінь вогоньводасурмами інохіддюяблуками врозтріс чуєшся соломинкою що спалахнета вбриздощ через неї нАвкрапдокором болю Окриктільки в нім неба стількине вистачить хмар на пОкрив–не вистачить хмар напОкривне вистачить хмар на світлобо що там отої плотіщо вітер хита принагідно—-Художник – Олекса Булавицький Вірш написаний не сьогодні, однак це відео […]

/ / / /
Читати далі

Аби-м

коли пташка що аж світиться радістю прорізає небо йдучи майже вертикально донизу залишається золотий тризуб на його синьому полотні як чаша серця за розміром  нема правди у крилах  і в ногах нема і той промінь що відбиття шукає по тілу сковза і шасі на дороги вискакують по землі котитись  а твоє тіло гнізда просить перепочити аби-м у небо вернути аби-м.(ГалинаМирослава)

/ / / /
Читати далі

Душею у душу

Вірш цей прийшов до мене піснею – наспівався. Виконують Мирослава та Ярослав Яреми, викладачі музики з Червонограда, на вечорі пам’яті мами – вчительки української мови (за освітою ще й історик) в Червонограді, до приїзду до Червонограда в Кустині, Нивицях та Хмільно Львівської області, Мирослави Іванівни Козак.

/ / / /
Читати далі

Вечір пам’яті мами

2 вересня в Червонограді відбувся вечір пам’яті мами, організували та провели його дорогі мені люди з Червонограда: Світлана Тверітнєва, Мирослава та Ярослав Яреми, Юлія Бурко та велике жіноче товариство ,,Прозерок” при Музеї Тараса Городецького. Щиро вдячна усім, хто зробив його та усім, хто просто прийшов віддати останню шану моїй мамі, що всі свої найкращі роки […]

/ / / /
Читати далі

Зв’язок

 ще топчеш ряст а речей навколо що залишились від тіл яких немає вже на землі більшає  час відкриває засліплені своїм очі  витоншує внутрішній слух щоб починати чути  тих кого ніколи не знав та не міг знати хоча він та вона тут  є бо були і  затримують твоє дихання і зупиняють твою легковажність як усі хто пішов […]

/ / / /
Читати далі