Трамваї, трамваї…

(Київський трамвай)

Люблю намальовані трамваї. Справжні та уявні, в різну погоду, в різних місцях…

Життєрадісні, що поспішають  освітленим вогнями вечірнім Львовом  (Вадим Аксьонов):

 

Скромні, ретельні, уважні, водночас повні самоповаги (Вікторія Кравченко) –

Несподівані (Володимир Чирков ) – http://subscribe.ru/group/mir-iskusstva-tvorchestva-i-krasotyi/12808616/

Англійські (Володимир Деревенчук) – http://nevsepic.com.ua/art-i-risovanaya-grafika/14311-kollekciya-rabot-hudozhnika-vladimira-derevenchuka-84-rabot.html

Святково засніжені (Віталій Ясько) -http://escher.com.ua/key/%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D0%B8

Футуристичні (Богомазов ,,Трамвай 1914 року”) –

Крім старих коротких, старі довгі, стукіт яких мовби і не чуєш (Юрій Шевчук) – https://fineartamerica.com/featured/prague-old-tram-09-yuriy-shevchuk.html

Багато, багато їх, улюблених,  від різних художників… Можливо, я ще повернусь до цієї теми згодом.

До речі, особливо зворушують вологі, помиті дощем, як у Євгенії Клименко – http://escher.com.ua/v/klimenko/tramvay.html,  наче написані сьогодні, 5 травня 2017 року у мокрому Львові…

P.S.  А ще трамвай, який український Львів вітає  пасмами салютних вогнів з усіх боків, від львівського художника, що зростав та виховувався у Чорнобилі, Віктора Скачкова – https://artchive.ru/artists/67478~Viktor_Skachkov

 

/ / / /
    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

    you may like this post